Концерт,
який мав би стати святом для народу, перетворився на знущання над людьми. Фонд
дружини Віктора Пінчука - Олени Пінчук-Франчук-Кучми з метою власного піару на
темі СНІДУ на радість киянам і гостям нашого міста привіз безкоштовного
голубого лицаря. Виступ відбувався у фан-зоні Євро-2012, але готову сцену сер
не вподобав і терміново довелося будувати нову.
На честь
концерту було перекрито для автомобільного руху Хрещатик аж до Європейської
площі і прилеглі вулиці (Інститутську, Михайлівську). Здавалося б це має
забезпечити комфорт пішоходів, але у організаторів була зовсім інша мета. Безпеку Елтону забезпечували аж три тисячі
міліціянтів, навіщось звезених з різних областей України. На фан-зоні їм допомагали
цивільні помічники одягнуті мов паркувальники у жовті світловідбиваючі накидки.
Непрофесійність
організаторів безпеки вражає.
Сторожі
порядку перекрили майже всі виходи із переходу під Майданом чим зчинили жахливу
тисняву. Потрапивши в підземку біля будинку Профспілок, вийти Ви могли лише на
іншому кінці довжелезного переходу, за вулицею Городецького.
Щоб
опинитися в умовній близькості до сцени, а точніше до паркану обладнаної зони
для ВІПів, люди займали місця за 4-5 годин перед початком. Що це було за
задоволення чекати кумира, стоячи під палаючим сонцем, в тісній компанії
спітнілих, а часто і сп’янілих фанів, можна собі уявити.
Для
комфорту людей було зроблено все. З великими труднощами пробираючись вузенькими
проходами, що милостиво були залишені співробітниками Барсу, Ви нарешті
знаходите єдиний доступний вхід до фан-зони. Він знаходився поряд з метро
Хрещатик, по інший бік від Прорізної. Там люб’язні "паркувальники",
порушуючи усяке законодавство, дуже ретельно обшукують усі Ваші речі на
наявність... води і їжі. Все, що знаходять, примушують вжити на місці або
викинути. Навколо валяється гора з недопитків і недоїдків. Пити і їсти
шанувальнику "безкоштовного"
Елтона дозволяється тільки те, що він купить у організаторів по той бік
паркану. За маленьку пляшечку води у Вас попросять від 15 гривень.
Нарешті Ви
опиняєтеся в омріяній фан-зоні, де на відстані пів кілометра від сцени, стоячи
плечем-до-плеча з іншими шанувальниками, зможете побачити великого Елтона Джона
на власні очі… по телевізору і послухати його спів з риплячих колонок. Але
спочатку Вас «розважать» наполегливою рекламою презервативів, які тут ще й
роздаватимуть Ви звичайно, можете спробувати пробратися ближче до сцени, але
густина натовпу, роздратованість людей і Ваша радість від свого перебування на
цьому концерті зростатиме з кожним кроком у північно-східному напрямку (в бік
Майдану).
Найбільше
шкода було маленьких дівчат/жіночок, які не мали кремезних кавалєрів, спроможних
посадити їх собі на плечі. Через свій зріст, за чужими головами і спинами, вони
не бачили навіть того телевізора, який би міг створити їм ілюзію перебування на
концерті.
Великі стрімкі
потоки натовпу постійно снували в обох напрямках – до сцени і від сцени. Хтось
тільки прийшов, комусь хотілося пробратися ближче, а іншим це набридло і вони
намагалися звідси пити. Люди штовхалися, сварилися і виникали бійки, які не
рознімала міліція бо в натовпі правоохоронців не було. Як говорилося вище, вони
контролювали проходи і заважали населенню нормально пересуватися.
На фото видно, як загін Барсу прибув щоб розігнати людей, які хотіли пройти на Фан-зону
з боку Прорізної. Але життя тривало, концерт продовжувався.
Кожен
пристосовувався, як міг. Хоробрі і винахідливі молодики повилазили на
вантажівки, а на сіті-лайтах повмощувалися підлітки.
Шанувальники
гурту Queen після кожної пісні голосно просили Елтона завершувати, але він був
невблаганний і співав, і співав. Потім зізнавався в коханні до України й
українських людей і навіть українською мовою закликав побороти СНІД.
Цей концерт
нагадував поїздку у маршрутці в годину-пік київським затором. Замість концерту
вийшов цирк. Із українців в черговий раз вирішили зробити бидло. А в цей же час
у незвичайній близькості до народу, але за парканом і під надійною охороною, музикою
насолоджувалися наші вельможі. Депутати і міністри, мери, мільйонери і колишні
президенти. Вони сиділи у зручних кріслах і на м’яких диванчиках, курили
кубинські сигари, елегантно попивали дорогий алкоголь з кришталевих келихів.
Сподіваюся Вас це не дивує. Для здивованих маю фото. Звертайтеся.
Ось так романтично
Київ провів останній вечір червня. З приємного, мушу відзначити дві речі. Перше
- порадували хорватські віолончелісти. Друге – здається, українці потихеньку
втрачають толерантність до курців у громадських місцях. А решта… Треба робити
висновки.
Один чоловік прийшов до Сократа і запитав:
хороше?
