Хто дух запалив, хто дав мені легкість крил?
Хто знищив страх смерті й року?
Хто кайдани розбив, хто розпахнув широко
Браму, що лише вибрані відкрили?
Віки, роки чи тижні, дні або години,
Твоя збороя, час! - їх потоку
Алмаз, ні сталь не стримає, але жорстокій
Силі їх не підвладний я віднині.
І звідси в височінь стремлю я, повний Віри
Кристал небес мені не перешкода більше,
Але минувши їх, здіймаюся в безмежність 
І поміж тим, як все у інші сфери
Я проникаю крізь ефіру поле,
Знизу - іншим - я лишаю невідання залежність

Джордано Бруно